Людина — вінець творіння, вища істота, що височить над усіма не владою, не силою повелівати і руйнувати. Наше справжнє велич — у здатності бути найдобрішим і творчим створенням Землі.
Природа наділила нас унікальною нагодою жити, нікого не знищуючи, харчуючись тим, що вже дано – плодами, творячи щодня просто своїм існуванням. Наша система травлення, немов задум самого життя, створена так, щоб ми могли бути частиною гармонії, а не її руйнівниками.
Тільки уявіть: за своєю суттю, за первісним задумом, ми повинні були бути наймирнішими істотами, що несуть життя.
Але щось пішло не так. Ми перевернули все з ніг на голову і стали тими, хто здатний знищувати більше, ніж будь-хто. Ми, люди, маючи рідкісний дар вибирати свій шлях, чомусь вибрали саме такий.
Зупинися і задумайся: який слід ти залишаєш? Слід у собі — наповнюючи тіло певною їжею, і слід по всій планеті — забираючи життя заради своєї трапези.
Справжня сила над руйнації, а творенні. Бути вінцем творіння означає не підкоряти, а оберігати, не сіяти страх, а дарувати життя. Адже по-справжньому сильний не той, хто здатний знищувати, а той, хто, маючи нагоду панувати, вибирає зберегти.
Коли ми повертаємося на своє справжнє місце у природній гармонії, вбудовуючись у її вічний цикл, життя відкриває перед нами безцінні дари. Загострюється інтуїція, свідомість стає зрозумілою, думки — легкими та вільними. Тіло більше не турбує, набуваючи сили і витривалості, а головне — всередині народжується чиста, щира радість, яка наповнює нас щодня.
Це і є справжня велич стати частиною природи, а не її господарем.
Автор: Марія Єршова
Природа наділила нас унікальною нагодою жити, нікого не знищуючи, харчуючись тим, що вже дано – плодами, творячи щодня просто своїм існуванням. Наша система травлення, немов задум самого життя, створена так, щоб ми могли бути частиною гармонії, а не її руйнівниками.
Тільки уявіть: за своєю суттю, за первісним задумом, ми повинні були бути наймирнішими істотами, що несуть життя.
Але щось пішло не так. Ми перевернули все з ніг на голову і стали тими, хто здатний знищувати більше, ніж будь-хто. Ми, люди, маючи рідкісний дар вибирати свій шлях, чомусь вибрали саме такий.
Зупинися і задумайся: який слід ти залишаєш? Слід у собі — наповнюючи тіло певною їжею, і слід по всій планеті — забираючи життя заради своєї трапези.
Справжня сила над руйнації, а творенні. Бути вінцем творіння означає не підкоряти, а оберігати, не сіяти страх, а дарувати життя. Адже по-справжньому сильний не той, хто здатний знищувати, а той, хто, маючи нагоду панувати, вибирає зберегти.
Коли ми повертаємося на своє справжнє місце у природній гармонії, вбудовуючись у її вічний цикл, життя відкриває перед нами безцінні дари. Загострюється інтуїція, свідомість стає зрозумілою, думки — легкими та вільними. Тіло більше не турбує, набуваючи сили і витривалості, а головне — всередині народжується чиста, щира радість, яка наповнює нас щодня.
Це і є справжня велич стати частиною природи, а не її господарем.
Автор: Марія Єршова